У 30-ти здорових неінфікованих жінок проаналізовано вплив мідьвмісного внутрішньоматкового контрацептиву (ВМК) у динаміці його використання (до введення, на 3-му та 12-му міс. носіння контрацептиву) на локальний клітинний імунітет (КІ) ендометрія. Зі збільшенням тривалості використання ВМК виявлено активацію хелперної ланки локального КІ (зростання кількості дендритних клітин, загальної кількості T-лімфоцитів, в основному, за рахунок збільшення кількості T-хелперів із міграцією цих клітин із строми ендометрія в базальні відділи залоз) у випадку відсутності явної реакції його ефекторної ланки.

Ключ. слова: інфікування статевих шляхів, локальний клітинний імунітет, морфологія ендометрія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-5

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: инфицирование половых путей, локальный клеточный иммунитет, морфология эндометрия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.41-2 + Р715.016-2

Рубрики:

Хвороби матки

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы изменения показателей местного гуморального иммунитета у женщин-носителей внутриматочного контрацептива (ВМК) в процессе его использования. Отмечено, что у неинфицированных инфекцией, передающейся половым путем (ИППП), женщин в динамике использования контрацептива в течение 12 месяцев наблюдается достоверное увеличение концентраций иммуноглобулинов в слизи цервикального канала (ЦК) (особенно IgA и G). У инфицированных ИППП женщин в результате использования внутриматочной контрацепции возникает дефицит sIgA и IgA с повышением уровней IgG и IgM. Лечение ИППП, которое предшествует введению ВМК, способствует возвращению местного гуморального иммунитета ЦК к условиям функционирования, характерным для здоровых женщин.

Вивчено вплив мідьвмісного внутрішньоматкового контрацептиву (ВМК) на інтерфероновий статус організму та місцевий імунітет слизової оболонки матки у процесі використання контрацептиву для визначення факторів ризику та передумов виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів (ЗЗВСО), розроблено спосіб їх профілактики. Узагальнено дані перебігу застосування ВМК 8 760-ти жінками та проведено комплексне клініко-імунологічне обстеження 90-та жінок у динаміці використання ПМК. Показано, що у неінфікованих жінок застосування ВМК не супроводжується змінами інтерферонового комплексу плазми крові, локальна імунна відповідь слизової оболонки матки на наявність мідьвмісного ВМК має прояв у активації антигенпрезентувальної та регуляторно-хелперної ланок місцевого клітинного імунітету, а реакція ефекторної ланки реалізується як активація гуморальної складової. У осіб з інфекціями, що передаються статевим шляхом, навіть без клінічних проявів запального процесу, до введення ВМК виявлено депресію системи інтерферону та напруження локального клітинно-гуморального імунітету слизової оболонки матки з активацією антигенпрезентувальної, індукторної й ефекторної ланок цієї системи, а також збільшення концентрації імуноглобулінів A, M і G у слизу цервікального каналу. Використання ВМК такими жінками призводить до поступового виснаження клітинної та гуморальної складової (sIgA) локального імунітету ендометрію з формуванням місцевого імунодефіциту, що створює передумови для виникнення ЗЗВСО. Проведення етіопатогенетичного лікування (з застосуванням індуктора інтерфероногенезу) до введення ВМК жінкам, інфікованим